Впродовж 1959 – 1966 рр. кафедру очолював професор В.Д. Попов. Перший випуск фахівців із спеціальності “Автоматизація та комплексна механізація хіміко-технологічних процесів” відбувся у червні 1963 р., з нього на кафедрі залишилися працювати Г.Ф. Калениченко та В.Д. Цюцюра.
       
    Матеріально-технічна база кафедри розширювалася та вдосконалювалася за рахунок нових технічних засобів автоматики та електронних і пневматичних систем регулювання. На їх базі було організовано дві навчальні лабораторії – контрольно-вимірювальних приладів та автоматичного регулювання, а в 1965 р. — лабораторію обчислювальної техніки на базі ЕОМ типу “Урал-2М”.
       
  

 Співробітники кафедри викладали дисципліни з автоматизації технологічних процесів всім випускникам інституту. Кафедра була випусковою з підготовки фахівців у галузі автоматизації харчових виробництв. Водночас кафедра започаткувала практику перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників харчової промисловості, особливо спеціалістів у галузі автоматизації. Викладачі підготували потрібну науково- методичну літературу. Зокрема, доценти Д.І. Скобло та І.П. Глибін опублікували книгу "Автоматизація процесів харчових виробництв" (1962 р.), яка вперше в СРСР стосувалася виробництв харчової промисловості і призначалася не тільки для студентів, а й для широкого технічного загалу. Науково-дослідна робота кафедри була спрямована на розроблення систем автоматизації технологічних процесів (професор Д.І. Скобло та доцент І.П. Глибін). Основні розробки виконувались для підприємств цукрової та хлібопекарської промисловості. Так, у 1963 – 1965 рр. була впроваджена система автоматизованого управління випарною установкою на Хмельницькому цукровому заводі (керівник – професор В.Д. Попов), а у 1964 р. почалися роботи з автоматизації технологічних процесів Київського хлібокомбінату № 9. 
    У першій половині 60-х років на основі комплексного дослідження закономірностей робочих процесів та розроблення ефективних систем управління ними були закладені підвалини системного підходу до створення автоматизованих технологічних агрегатів та виробничих ділянок харчових виробництв. Поряд із створенням систем автоматизації технологічних процесів досліджувалися закономірності кристалізації цукру у вакуумних апаратах неперервної дії. За наказом Мінвузу УРСР у 1961 р. була утворена проблемна науково-дослідна лабораторія (наукові керівники – професор В.Д. Попов, доцент І.С. Гулий), де розпочалися роботи, які пізніше ввійшли до циклу наукових праць "Промислова кристалізація цукрози", і у 1994 р. були відзначені Державною премією України (серед авторів – професори В.Д. Попов, І.С. Гулий, С.І. Сіренко).
 

    

З 1966 р. впродовж 10 років кафедру очолював кандидат технічних наук, професор Д.І. Скобло. Склад кафедри збільшився до 20 осіб, серед яких викладачі з вченими ступенями і званнями становили понад 60 %. В цей час колектив активно продовжував роботи з оснащення лабораторій кафедри потрібними технічними засобами. У наукових дослідженнях та у навчальній роботі широко застосовувалось моделювання на аналогових обчислювальних машинах. Лабораторії контрольно-вимірювальних приладів та автоматичного регулювання поповнилися індустріальною регулювальною машиною "Амур" та щитом керування хлібним елеватором, а потім стендами та пультами для розміщення засобів автоматизації.
    У 1976 – 1977 рр. кафедру очолював кандидат технічних наук, доцент А.М. Чорний. З 1976 р. розпочалася робота з реконструкції матеріально-технічної бази кафедри та переоснащення лабораторій згідно з науковими тенденціями розвитку промисловості та новими вимогами до рівня підготовки спеціалістів. Поповнювався парк вимірювальних приладів та регуляторів за рахунок сучасних автоматичних електронних та пневматичних систем. Так, лабораторію промислової електроніки було переобладнано найсучаснішими, як на той час, стендами промислового виробництва, укомплектовано електронними вимірювальними приладами, на кафедрі з'явилися зручні місця для роботи студентів.
    З 1977 р. кафедру очолює випускник кафедри 1964 р., доктор технічних, професор, академік Міжнародної академії комп'ютерних наук та систем, Заслужений діяч науки і техніки України А.П. Ладанюк.

 

 

   
   

У зв'язку зі зростанням вимог до підготовки спеціалістів у галузі автоматизації промисловості та появою нових можливостей їх підготовки на реконструйованій та осучасненій матеріально-технічній базі у 1987 р. кафедра отримала назву автоматизації технологічних процесів та виробництв. У 1988 – 1998 рр. кафедрою здійснено повний перехід на нові технічні засоби автоматизації – мікропроцесорні пристрої та контролери та використання їх у комп'ютерно-інтегрованих системах управління. У навчальному процесі на зміну аналоговим обчислювальним машинам МН-7 прийшли персональні комп’ютери. У 1989 р. вперше в університеті кафедра отримала 5 персональних комп’ютерів IBM. Саме з цього часу розпочалася новий етап у розвитку кафедр, о основі якого лежало широке використання у системах управління компۥютерно-інтегрованих технологій. Парк персональних комп'ютерів постійно зростав, що дало можливість у 1997 р. створити кафедральну лабораторію персональних ЕОМ, оснащення для якої передав випускних університету Григорій Суркіс.

        У другій половині 90-х років на кафедрі традиційно готувалися спеціалісти з фаху “Автоматизоване управління технологічними процесами” та розпочалась підготовка спеціалістів за новою спеціальністю “Комп'ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”. У 1999 р. наказом по Українському державному університеті харчових технологій кафедра отримала назву «Автоматизації і компۥютерно-інтегровані технології.
    Одною з перших в Україні, кафедрою було започатковано широке впровадження мікропроцесорних систем управління та розроблення комп'ютерно-інтегрованих структур у харчовій промисловості. Так, у 1987 – 1998 рр. було розроблено та впроваджено понад 30 мікропроцесорних систем управління на ряді підприємств харчової та переробної промисловості України, зокрема на Саливонківському, Узинському, Дуднівському, Хоростківському, Носівському, Рокитнянському, ім. 9-го січня, Цибулівському, Слуцькому (Білорусь), цукрових; Червонослобідському, Будильському, Узинському, Триліському, Стадницькому спиртових; Київських молокозаводах № 2, 3 та на Черкаському м'ясокомбінаті.
       
    За цей час професорсько-викладацький склад відповідно до нових вимог зріс кількісно і якісно, зокрема професори та доценти становили майже дві третини.      

 Упродовж свого існування вчені кафедри активно виконували науково-дослідну роботу і активно впроваджували у виробництво сучасні системи автоматизації. За рішенням Ради Міністрів СРСР з 1972 р. кафедра здійснювала наукове керівництво розробленням сучасних автоматизованих систем експрес-аналізу якості (АСЕАЯ) сировини для харчової промисловості (за участю галузевих науково-дослідних інститутів). Безпосередньо кафедра розробляла разом з іншими кафедрами інституту експрес-методи автоматичного визначення показників якості картоплі (доцент А.М. Чорний), насіння соняшника (доцент Б.М. Гончаренко), цукрових буряків (професор М.О. Архипович) та винограду (доцент Р.Б. Попов). Для цього був створений науковий колектив з членів кафедри автоматизації, технології цукру, технології спирту та мікробіології (керівники — доценти В.Й. Луцик та А.М. Чорний). Роботи виконувались згідно з загальносоюзним планом найважливіших науково-дослідних та конструкторських робіт. У 1966 – 1976 рр. виконання робіт з автоматизації виробництва розширилося за рахунок таких галузей, як крохмале-патокова, хлібопекарська, кондитерська та ін.
    
    У 1998 р. було завершено виконання договору з Держхарчопромом України із розроблення програмно-технічних комплексів для комп'ютерно-інтегрованих систем підвищеної надійності та оперативності управління на основі підсистем інтелектуальної підтримки прийняття рішень. У результаті виконання комплексу науково-дослідних робіт кафедрою розроблено галузеві рекомендації із створення автоматизованих технологічних комплексів у складі комп'ютерно-інтегрованого виробництва (харчова промисловість). Плідна діяльність викладачів кафедри одержала високу оцінку. У 1979 р. робота “Автоматична система вапняного відділення Бобруйського заводу” була нагороджена бронзовою медаллю ВДНГ СРСР (професор В.Г. Трегуб, молодший науковий співробітник А.І. Стадниченко). У 1983 р. дипломом Центрального правління НТТ харчової промисловості СРСР було нагороджено КТІХП за розробку приладів та методик до АСЕАЯ картоплі, виконану колективом кафедри автоматизації під керівництвом В.І. Луцика, А.М. Чорного, Б.М. Гончаренка. У 1985 р. за цикл робіт “Автоматизація періодичних процесів у харчовій промисловості” професор В.Г. Трегуб нагороджений третьою премією на конкурсі за кращу науково-дослідну роботу, виконану у вищих навчальних закладах України.
  

 Кафедра активно здійснювала міжнародне співробітництво. Так, у 1976 – 1987 рр. за кордоном працювали професори В. Г. Трегуб, Б.М. Гончаренко, А. П. Ладанюк (Куба), С. І. Сіренко, завідувач лабораторії О. М. Пиріг (Алжир). Вони передавали спеціалістам цих країн кращий досвід навчально-виховної та науково-дослідної роботи. Зокрема, в Інституті підвищення кваліфікації працівників Міністерства цукрової промисловості Республіки Куба у 1976 р. доцентом Б.М. Гончаренком була спроектована і створена лабораторія автоматизації процесів цукрової промисловості, а також написаний підручник з автоматизації тростинного цукрового виробництва. У Національному інституті легкої промисловості Алжиру в 1977 р. професором С.І. Сіренком була створена кафедра автоматизації, яку він два роки очолював. Ця кафедра за конкурсним оглядом увійшла в 1978 р. до числа кращих в Алжирі. На кафедрі підготовлено також чотири дисертації аспірантами- іноземцями: трьома – з Республіки Куба і одним – з Болгарії (наукові керівники – професори В. Г. Трегуб, А. П. Ладанюк, С. І. Сіренко).
    У 2000 роки розпочався новий етап модернізації навчальних лабораторій. Було налагоджено співробітництво з провідними фірмами світу, які займалися розробкою і впровадженням нового покоління мікропроцесорних управляючих пристроїв – програмованих логічних контролерів і інших технічних засобів автоматизації.  Сьогодні навчальні лабораторії мають одне із найкращих в Україні оснащення технічними засобами провідних фірм світу: Schneider Electric, Vipa, Mitsubishi, Hitachi, Honeywell,  Siemens, Danfos, Open System, FESTO, Овен, Мікрол, Тера та ін., що забезпечує можливість майбутнім фахівцям  не тільки оволодівати грунтовними теоретичними знаннями, а й набувати необхідних практичних навичок, що дуже цінується майбутніми роботодавцями.
У 2011 р., шляхом поділу кафедри автоматизації і комп’ютерно-інтегровані технології були створені дві кафедри: «Автоматизації процесів управління» (зав.кафедри проф..Ладанюк А.П.) і «Інтегрованих автоматизованих систем управління» (зав.кафедри Ельперін І.В.).
Упродовж своєї історії на кафедрах працювали і працюють ветерани: професори А.П.Ладанюк, Д.І.Скобло, В.Г. Трегуб, Б.М. Гончаренко, І.В.Ельперін, В.Д.Кишенько; доценти А.М. Чорний, П.А. Куліш, І.П. Глибін, І.С. Скрипко, Є.Н. Півень, Г.Ф. Калениченко, В.Д. Цюцюра, О.І. Левченко, І.І.Гармаш, Л.І.Корнієнко, Є.Л.Календро, О.М.Баришніков; ст..викл. В.А.Федоренко, В.М.Кушков, К.С.Архангельська; асистенти Є.А.Яценко, К.В.Коновалов
 

   
    

Показниками плідної науково-дослідної роботи кафедр за час їх існування є підготовка і захист трьох докторських та близько 20 кандидатських дисертацій, отримання майже 100 авторських свідоцтв, публікація одного підручника та понад 400 статей і тез виступів на наукових конференціях.
    В університеті на протязі більш ніж 20 років функціонує спеціалізована вчена рада 26.058.05 по захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності 05.13.07 «Автоматизація процесів керування» членами якої у різні періоди часу були: проф. Ладанюк А.П., проф.. Трегуб В.Г., проф.. Бєляєв Ю.Б., проф..Гончаренко Б.М., проф.. Ельперін І.В., проф.. Кишенько В.Д., доц..Календро Є.Л., В останні роки кандидатські дисертації захистили нинішні викладачі кафедр АПУ та ІАСУ Іващук В.В., Луцька Н.М., Смітюх Я.В., Пупена О.М., Власенко Л.О., Сідлецький В.М., Місюра М.Д., Заєць Н.А., Глущенко М.С., Шаруда С.С., Швед С.М.
    Викладачі кафедри приймають активну участь у роботі методичних комісй МОН України. Так проф. Ладанюк А.П. є головою підкомісії з напряму «Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології» науково-методичної комісії МОН України з «Автоматики і управління», членами цієї підкомісії є проф. Ельперін І.В., доц. Луцька Н.М., доц. Іващук В.В. Проф. Ельперін є головою робочої групи МОН України з розробки стандартів з напряму «Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології»