Відвідування конференції та підприємств в Білорусі

20-21 лютого доцент кафедри АКТСУ Олександр Пупена відвідав Республіку Білорусь. 20-го лютого Олександр прийняв участь у міжнародній конференції OSTIS 2020 у місті Мінськ. Конференція, яка проходила у Білоруському державному університеті інформатики та радіоелектроніки (БГУИР), була присвячена питанням області застосування семантичних технологій в різних галузях, зокрема на промисловому виробництві. Олександр разом з колегами з Брестського державного технічного університету виступив з доповіддю на секції стандартизації інтелектуальних комп’ютерних систем. Наступного дня у місті Брест Олександр відвідав один із молочних заводів концерну «Савушкин продукт» та лабораторію робототехніки Брестського державного технічного університету (БДТУ). Далі пряма мова Олександра.

«Я поїхав в Білорусь за запрошенням колег з БДТУ та «Савушкін продукт», з якими ми вже кілька років ведемо співробітництво в області впровадження стандартів керування порційним виробництвом (ISA-88 та IEC 61512). Між нашими університетами підписано меморандум про співробітництво, що інтенсифікує поїздки такого роду. Наша сумісна доповідь на конференції була присвячена представленню стандарту IEC-61512 (ISA-88) у вигляді бази знань з метою допомоги операторам. Використання інтелектуальних підсистем є основою майбутніх систем керування виробничими операціями, тому робота в цьому напрямку є перспективною. На конференції було вирішено створити єдине навчально-наукового об’єднання з штучного інтелекту, в яке запросили і наш університет. Я був приємно вражений рівню конференції, представлених на ній робіт та темпам розвитку різних наукових напрямків штучного інтелекту в Білорусі. Зокрема, представники наукової школи OSTIS представили кілька практичних впроваджень баз знань. На обідній перерві, яка проходила в теплій дружній атмосфері, колеги розповіли про свій досвід проведення лекцій у зарубіжних ВНЗ Європи та Азії. Ввечері колеги показали вечірній Мінськ, який вразив своєю архітектурою.

У Бресті ми з колегою з БДТУ відвідали молочний завод «Савушкін продукт». Рівень організації виробничих операцій на цьому заводі вражає. Мене здивувало, що на даному підприємстві такий високий рівень автоматизації, який мало де знайдеш на українських підприємствах, досягнутий силами працівників самого підприємства. Мене особисто вразило кілька речей:

· зміна автоматизації відбувається не при їх фізичному старінні, а при зміні покоління засобів, що практично не спостерігається на українських заводах;

· тоді як про стандарт IEC-61512 (ISA-88) в Україні не чули і не хочуть використовувати, на даному підприємстві він став корпоративним стандартом; зрештою, саме наші компетенції в цьому напрямку стали в основу співробітництва;

· на підприємстві використовується роботехніка (коботи – колаборативні роботи), яка з часом повністю замінить людину на етапах завантаження продукції в палети;

· склад повністю автоматичний, тобто палети завантажуються і вивантажуються на стелажі без участі людини;

· співробітники вирішили своїми силами розробити рівень MOM, але при цьому використати інтелектуальні підсистеми на базі OSTIS;

На моє здивування щодо планів розробки MES на базі знань Дмитро Іванюк (начальник відділу інноваційного розвитку) сказав так: «будувати сьогодні MOM традиційними засобами – це не перспективно і мало-функціонально». Слід відмітити, що на сьогоднішній час такий підхід є трендом в розвитку MOM у світі.

Після відвідування молочного підприємства ми завітали до лабораторії робототехніки БДТУ. Був приємно вражений тим, що студенти тут навчаються автоматизувати виробництво з використанням коботів від різних виробників (з десяток). Слід відмітити, що дана лабораторія досить молода (2 роки), а коботи придбало для лабораторії підприємство «Савушкін продукт». Завідувач лабораторії росказав про особливості розробки систем з використанням коботів, та їх особливості порівняно з промисловими роботами. Для мене було відкриттям, що аналогічна система з використанням колаборативних роботів виявляється коштує в сумі дешевше, у зв’язку з відсутністю необхідності реалізації додаткової системи функціонального захисту, так як коботи мають вбудовані функції захисту від нанесення шкоди людини. Також в лабораторії є коботи білоруського зразку «Розум», що говорить про активний розвиток робототехніки в цій країні.

Я приємно вражений від поїздки. Дякую Дмитру Іванюку та Данилі Шункевичу за запрошення, супроводження та екскурсіям по містам Білорусі. Думаю наша майбутня співпраця принесе багато користі нашим університетам та країнам».

Фотозвіт за посиланням